Конкурс авторських поезій "Ми пам'ятаємо!"
Як важко усвідомлювати цю гірку правду життя. Серце щемить, коли бачиш на світлинах людей, безневинно вбитих у центрі столиці. Історичні події, свідками яких ми стали, засвідчили громадянську позицію, силу духу, людську та національну гідність не тільки в дорослого населення України, а й дітей. На підтвердження цього в Гірському НВК 28 лютого відбувся конкурс авторських поезій на патріотичну тематику "Ми пам'ятаємо!"
Журі визначило переможців у різних вікових категоріях та нагородило їх призами.
Учні 1-4 класів:
І місце - Стефанишин О. (2 кл.); Вірт О. (3 кл.); Кахнич Д. (4-А кл.);
ІІ місце - Дудич Р. (2 кл.); Андрусик В. (3 кл.); Кахнич М. (4-А кл.); Грицик С. (4-А кл.);
ІІІ місце - Дудич М. (2 кл.); Кахнич В. (2 кл.); Дзюрах Х. (2 кл.).
Учні 6-9 класів:
І місце - Ярема М. (9-Б кл.);
ІІ місце - Дудич Ю. (6-А кл.); Пікулик Л. (6-Б кл.); Дудич Г. (7-А кл.);
ІІІ місце - Вірт М. (8 кл.).
ЗБІРКА АВТОРСЬКИХ ПОЕЗІЙ
Моя Україна!
1.Україна моя,
То степи і поля,
То луги і ліси,
То чарівність з роси.
2.Пісню милу твою
Я до болю люблю,
Твій замріяний гай,
Барвінковий наш край.
3.Мати Божа-Свята,
Найсвятіші слова,
Знами вічне життя,
Україно моя.
Грицик Софія, 4-А
***
Ось кожен день мене питають,
Чи я є дійсно патріот,
Та я – українка, і знаю:
Що Україна – це народ.
Я люблю край свій милий, любий,
Оберігаю від незгод.
Хоч і маленька я ще нині,
Та знаю: ми – це весь народ.
Я хочу всім допомогти:
І рідним, й друзям, й ворогам –
Цього навчила мене мати,
А я кажу це радо вам.
Кахнич Діана, 4-А
***
На вулиці Грушевського
У мирний час війна.
Народ наш український
Відстоює права.
За щастя в нашій нації,
За мир поміж людьми.
Вже п’ятеро майданівців
За нарід полягли.
Війна несе руїни,
Руїни і печаль.
І сльози, і тривогу,
І материнський жаль.
Та нарід все здолає
Міцний, як кремінь він
То ж слава Україні
І щастя їй повік .
Ярема Мар’яна, 9-Б
***
У Києві над Майданом прапор майорить,
Церковні дзвони б’ють тривогу,
А молодь українська до столиці вся спішить,
Щоб відстояти право і свободу.
У мирний час воює наш народ.
Сьогодні брат іде на брата.
І пролилась невинна кров –
Від беркутівців дій вже полягло багато.
Чому підняли зброю на дітей?
Чому не покарали винних?
Чому у мирний час калічать безневинних?
Відстоїмо на майдані до кінця!
І не дамо, щоб нас взяли під ноги!
Хай знають, що народ незламний наш
І ми йдемо до перемоги.
Ярема Мар’яна, 9-Б
Революціонер
З грудей стікає кров в долоні
І сльози на очах у юнака.
Він захищав народ свій, прагнув волі,
За це у серце кулю він дістав,
Бо поки в ньому ще жила надія,
Боровся він до самого кінця.
Він вірив, що повстане Україна,
Але цей постріл - перервав життя.
Він більше не побачить синє небо,
І стяги українських прапорів.
Його душа, напевно, вже на небі
І він радіє за народ весь свій.
Ну, а там вдома мати просить Бога,
Щоб захистив Він сина від біди,
Щоб краще стало жити в Україні,
Щоб ми не знали горя, ні біди.
Вона ж не знала, що його не стало,
Що він лежить в диму Майдану,
Що вже ніколи не прийде додому
І, що не скаже більше слово «мамо»
Він став героєм нашої країни,
Своє життя віддав він за народ.
Так, він боровся гідно до загину
І пролилась за волю його кров.
Ярема Мар’яна, 9-Б
***
Україно моя рідна,
Скільки війн було за тебе?
Але ти не піддавалась
І вижила, моя нене.
Злі вожді тепер при владі,
Твої рани знов відкрили,
Дітей твоїх катують,
Кров’ю землю окропили.
Ми тебе захистимо,
Будеш в мирі процвітати,
У полон вже не дамо
Скільки ж можна бідувати.
Дудич Галина, 7-А
***
Мово наша рідна,
Дорога і мила.
Ще мене з дитинства
Мати научила.
Мене мати вчила
Мову шанувати,
Щоб я добре вміла
Слова вимовляти.
Слова вимовляти
Читати й писати,
Тебе, рідна мово,
Весь час шанувати.
Мову нашу рідну,
Як вишневий цвіт,
Мене мати вчила
Ще з дитячих літ.
Мене мати вчила
ще й мою сестру,
щоб я вміла постояти
за мову свою.
Кахнич Маріанна, 4-А
Моя Україно
Ой, як люблю я Україну!
Її ліси, поля,луги,
Свою безмежну Батьківщину -
Тут народились я і ти.
Шумлять річки, дзвенять струмочки,
Ростуть калина і верба,
І соловейко у садочку
Свою мелодію співає.
Мій рідний край –
Моя стежина,
Моя дорога в майбуття,
Моя ти, ненько – Україно,
У серці на усе життя!
Андрусик Вероніка, 3 кл.
Моя Україна
Моя Україна – квітучі поля,
Моя Україна – родюча земля,
Дрімучі ліси і глибокі озера.
Великі міста і замріяні села.
Моя Україна – діброви й гаї,
Моя Україна – дзвінкі солов’ї,
І мамина пісня, і татове слово.
Моя Україна – країна чудова!
Червона калина, золота пшениця.
Під блакитним небом –
Україна сниться.
Люблю вірно й щиро
Я свій рідний край.
Моя Україно,
Цвіти розквітай.
Андрусик Вероніка, 3 кл.
Вуаль
Прийшла на Україну тьма,
Все чорною вуаллю вкрила,
Немовби та страшна чума,
Скільки крові вона пролила?
І далі ллє,і не питає
Чи досить вже, чи ні іще,
Вона, мабуть, болю не знає,
Як серце людське, так пече.
Як важко жити у страху
Переживати кожну мить
І думати, що можна взнати праху,
У час, що як птах летить.
Чорну вуаль я б зняла
З милого обличчя України,
Та якби я долю знала,
Своєї рідної Батьківщини? !
Вірт Ольга, 3 кл.
Україно
Україно, Україно!
Де поля, і де степи,
Де моря, і де ліси,
Де Карпати українські,
І народні пісні.
Там весна цвіте розмаєм,
Спіють злоті колоски,
А над ними нависає синє небо в літні дні.
Там народ талановитий,
І любов’ю мами вкриті колисковії пісні.
І рушник той, вишиваний,
Він нам вічний оберіг,
Стелить долю він нам днями,
Стелить долю він нам днями,
Стелить долю цілий вік.
І здобудем волю, браття,
Ми зло переможем,
Хай нам в цьому Бог поможе,
Бо ми того варті.
Білокур Наталя, 6-Б
Моя Батьківщина
Моя Батьківщина – це край мій і дім,
Це мої родичі і батьки у нім,
Це мої сестри, а також брати,
Рідніших від них мені не знайти.
Моя батьківщина – це пісня дзвінка,
Що лине рівнинним просторам,
А потім за мить – і летить в небеса,
Минає і ріки, і гори.
Моя Батьківщина – світанкова зоря,
Що вранці на небі заходить,
Моя Батьківщина – це церква свята,
У якій завжди Бог панує,
Він завжди мене береже там від зла
І радість життя дарує.
Моя Батьківщина – це ревна любов
До свого рідного краю,
Молюся до тебе я, Господи, знов,
За щастя для милого краю.
Зішли йому щастя і долю,
Дай, Господи, терпіння,
Щоб повік віддавали Тобі хваління.
Моя Україно, я люблю тебе,
Бо ти у мене єдина.
Тут моя хата і містечко моє,
Тут живе моя родина!
Вірт Марія, 8 кл.
Не патріот
Не патріот, хто за Вкраїну
Життя свого не може віддати,
Не патріот, хто Батьківщину
Не може щиро кохати.
Хто відречеться від Батьківщини,
Патріотом не може зватись –
І честь, і гідність людини
При нім не можуть залишатись.
Не може кохати і рідної мови не знати,
На ній розмовляти.
Та ближньому добра бажати.
Як любить рідну мову
І розмовляє – нею,
То на ніч колискову дитині заспіває.
Як патріотом себе звеш –
Борись за волю України
Бо просто так героєм не назвеш
Черствої і бездушної людини.
Патріотом зветься той,
Хто бореться до кінця,
Поки не назвуть його: « Героєм!»
І на могилу не покладуть вінця.
А ти будь гордим
За земляків, за Україну.
У боротьбі ти будь відважним,
Борись за рідну Батьківщину.
Не будь байдужим і молись,
Молись до Бога,
Щоб подолати нам чужих
Трапиться ще не одна тривога.
Хто відав своє життя –
Марно не загинув,
Ради нашого майбуття
Світ цей вони покинули.
Ми співчуваємо їхнім рідним
І пам’ятатимемо їх.
Слава загиблим і пам'ять їм.
Вірт Марія, 8 кл.
Благослови
Господи, просим Тя, благаєм,
Змилуйся над нашим краєм,
Благослови на кращу долю,
Дай Вкраїні волю.
Благословення просимо у Тебе,
Допоможи нам у потребі.
Не дай нам марно помирати,
Дай нам, Боже, до кінця встояти.
Вірт Марія, 8 кл.
***
Вперед! До бою всі, хто хоче жити!
Хто хоче жити, а не виживати!
Хто прагне всіх позбутися бандитів,
Що Україну ладні вже продати!
Хто винен в тому,що в Києві зараз?
Бандери? Фашисти? Сам Бог?...
Чи наш президент, що за гроші ладен
Український стоптати народ?
Що мріє тільки про своє майбутнє,
Про свої достатки, розкоші…
Як тільки прокинеться сонечко раннє,
Думки його тільки про гроші!
Якщо ти справжній українець –
Встань, захисти свою матір!
І нехай цей зрадник Янукович,
За всі свої гріхи заплатить!
Запалімо свічу, всі дружно станем нині
І гордо скажемо «Слава Україні! »
Дудич Юліанія, 6-А
Вулиця Шевченка
У Гірському на посьолку
Є широка траса.
Простяглася, розляглася
Вулиця Шевченка Тараса.
Дзюрах Христина, 2 кл.
Моя мрія
Я хочу, щоб як у Тараса колись –
Садки вишневі із хрущами
По всій Україні велись.
Щоб співали дівчата
Вкраїнських пісень.
Був щасливий для Вкраїни
Кожен божий день.
Стефанишин Оксана, 2 кл.
Дума про Україну
Беру до рук кобза рик я,
Сідаю на стільчик, читаю
І слухає уся моя сімя.
Читаю вірші, думи Кобзаря
І свою думу думаю про Україну я.
О Україно, рідний мій краю,
Я тебе, як маму рідну люблю, кохаю!
Дудич Марія, 2 кл.
Тарас
На черкащині в Моринцях
В давнину колись.
В кріпака Григорія
Син Тарасик народивсь.
Був допитливим в дитинстві,
І приблудою малим.
А як хлопчик виріс –
Став Тарасом – бунтарем.
І сьогодні його бунт
Живе у народі,
Бо Вкраїна рідна
Хоче жити в мирі, згоді.
Дудич Роман, 2 кл.
Книга
В мене вдома книг багато.
Читаю їх і в будень, і у свято .
Та одна найкраща з них –
Це « Кобзарик» - книга з книг!
Кахнич Вікторія, 2 кл.